Ігор Осадчий
Провідний щелепно-лицевий хірург та імплантолог України
Кандидат медичних наук, лікар вищої категорії
Ігор Осадчий
Провідний щелепно-лицевий хірург та імплантолог України
Кандидат медичних наук, лікар вищої категорії
Про лікаря
Ігор Осадчий — щелепно-лицевий хірург із понад 40-річним досвідом, який спеціалізується на складних клінічних випадках у стоматології та хірургії обличчя. Засновник клініки «Стоматологія Осадчого» в Києві, створеної як центр хірургічної стоматології та імплантації.
Автор власних методик імплантації зубів в умовах дефіциту кісткової тканини без застосування кістково-пластичних матеріалів і синус-ліфтингу. Один із перших спеціалістів в Україні, який впровадив роботу з короткими імплантатами системи плато.
Спеціалізується на комплексному лікуванні, включаючи імплантацію, хірургічну стоматологію та лікування одонтогенних гайморитів, із фокусом на прогнозований результат і мінімізацію втручань.
Досвід у цифрах
100+
наукових конференцій
Запис на консультацію
Основні напрями діяльності
Випадки з практики
Як отримати невідкладну допомогу
При гострому болю, запаленні або травмі важливо не відкладати звернення. У «Стоматології Осадчого» невідкладна допомога надається, зокрема, у вечірній і нічний час.
Пацієнту необхідно зв’язатися з клінікою, відповісти на базові запитання та отримати чіткий алгоритм подальших дій. Це дозволяє швидко оцінити ситуацію та своєчасно надати необхідну допомогу.
Запис на консультацію
Відгуки
Часті питання
-
Залежить від того, що саме мається на увазі під словом «заздалегідь». Найчастіше пацієнти з гайморитом звертаються до отоларинголога, що є логічним. Але якщо лікування дало тимчасовий ефект або виявилося неефективним, наступним кроком має бути консультація у стоматолога, а краще — у щелепно-лицевого хірурга. Якщо при цьому є біль у зубах верхньої щелепи, було проведене ендодонтичне лікування (пломбування каналів) або імплантація, ймовірність одонтогенного гаймориту є високою.
-
Я дотримуюся позиції, що кісту необхідно видаляти. Відсутність болю не означає, що все в нормі. Кіста може змінюватися в розмірах, уражати кісткову тканину та нерви. Крім того, вона є постійним джерелом інфекції. Відкладення рішення лише призводить до ускладнень.
-
Так, більше того: відповідно до всіх протоколів, імплант має бути встановлений у нативну (власну) кістку. Кістково-пластичні матеріали не здатні сформувати кістку тієї ж структури, що і власна кістка пацієнта, і не забезпечують достатньої опори. Натомість ризик ускладнень і відторгнення залишається високим. Популярність кісткової пластики часто зумовлена не лише медичними, а й економічними факторами.
-
У своїй практиці я встановлював імпланти й пацієнтам старшого віку. При цьому віддалені результати були позитивними: імпланти інтегрувалися в кістку та виконували свою функцію. Вік сам по собі не є визначальним фактором — важлива клінічна картина. Загалом відповідь: так, імплантація можлива і після 60 років.
-
Ні, це не норма. Імплант має бути повністю нерухомим, оскільки він інтегрується в кісткову тканину. Рухомість є ознакою проблеми, навіть за відсутності болю. Це може бути пов’язано з порушенням інтеграції, перевантаженням або запальним процесом. У таких випадках необхідно якнайшвидше звернутися до лікаря.
-
Так, це привід для звернення до спеціаліста. Повторні вивихи свідчать про порушення роботи скронево-нижньощелепного суглоба. Це не разова ситуація, а функціональна проблема, яка з часом може прогресувати. У таких випадках необхідно звернутися до щелепно-лицевого хірурга, який оцінить стан суглоба та визначить причину.